Back to Timeline
Avatar
Mark
Юрій Романюк

день назад
Пятница, 13 ноябрь 2026 г. в 20:391 дн. ·

𝑱.𝑪𝒓𝒆𝒘@1114 - "Чому, в біса, Африка не розвивається?"[
Підсумок статті, написаної американцем, який жив в Африці 8 років]
Коли я вперше приїхав до Африки, ми викопали колодязь на подвір’ї табору. Наскільки глибоко? Рівно 12 метрів! І з нього хлюпнула чиста прохолодна підземна вода. Цієї води вистачало для наших 40 людей — на питво, їжу, городину, і ще залишалося з надлишком.
А як же село за якихось 2 кілометри від нашого табору? Там понад 100 жителів цілий рік черпають воду з каламутної багнюки. Вода змішана з усіляким брудом, тож діти щоразу, як нап’ються, хворіють на живіт і страждають від діареї щодня. Землю треба лише копати — вода ллється рікою, — а в селі ані одного колодязя.
Не витримавши, наша команда інженерів з доброї волі запропонувала безкоштовно викопати колодязь. А що сказав староста села? "Оскільки це на нашій спільній землі, дайте компенсацію: борошно, олію, газовані напої." Повний абсурд, але інженери стиснули зуби, задовольнили всі вимоги і з добрим настроєм взялися копати. Ми найняли місцевих жителів, платили щоденні ставки за місцевими цінами — і доволі щедро. А що вийшло?
Вони трохи попрацювали для виду, а потім півдня просто валялися. Через їхню традиційну "розслабленість" робота взагалі не просувалася. Зрештою інженери не витримали, засукали рукава і за десять днів викопали колодязь, а заодно й повний набір інструментів для носіння води.
Щойно колодязь завершили, селяни вишикувалися в чергу, черпали воду і раділи, ніби весь світ у них у кишені. Але ця радість тривала недовго. За лічені дні колодязь забився гілками, камінням і всяким побутовим сміттям.
Інженери кілька разів його чистили й благали: "Будь ласка, тримайте чисто!" — але це було як до стіни кричати. Почистили — заб’ється, почистили — заб’ється, і так усе повторювалося. Зрештою колодязь повністю забруднився й став непридатним, а селяни прийшли й нахабно заявили: "Викопайте ще один новий колодязь."
Боже! А ще крутіші історії — хоч греблю гати. Щоб полагодити огорожу біля головного будинку, ми найняли місцевих робітників, а вони, щойно настав час іти додому, кинули все навполовину й вимагали повну денну плату, хоч зробили й половини.
Ще одному молодику ми дали регулярне замовлення на постачання — прибуткова справа. Але щойно він трохи заробив, одразу все покинув. А коли гроші витратив, повернувся й каже: "Давайте знову працювати." Навіть міжнародна гуманітарна організація безкоштовно роздавала насіння й учила сіяти, а вони навіть не посадили — урожаю не було взагалі.
Чесно кажучи, в більшості Африки не бракує підземних вод чи зовнішньої допомоги. У Нігерії, наприклад, землі й ресурсів стільки, що ніби Бог ганяється за ними з ложкою. Але все деградує.
Хоч як старайся — копай колодязі, будуй споруди, — а вони не бережуть і не доглядають, тож нічого не лишається.
Показать меньше